Як влаштовано систему приватних дитячих садків в Україні?
Приватні дитячі садки в Україні — це територія парадоксів і винятків. Державні стандарти посилюються, але ринок розвивається немов паралельно. LeapKids був побудований і працює відповідно до всых вимог, але в цьому прагненні ми нагадуємо білих ворон, на тлі багатьох, хто просто прагне більше заробити за менших інвестицій.
Чому так відбувається, як працює ринок сьогодні?
Почати варто з того, що повноцінних приватних дитячих садків у нас лічені одиниці. Набагато частіше можна зустріти «центри розвитку» і подібні формати. Найчастіше це просто невелика квартира, де з дітьми займаються, а годувати водять у кафе або просять батьків давати обіди з собою. Загалом, такі бізнес-моделі цілком хороші і затребувані ринком. Навіть більше, у багатьох країнах Європи вони теж є. Різниця в тому, що у нас вони на напівлегальному становищі. Якщо для відкриття дитячого садка потрібна сувора ліцензія і проходження постійних перевірок всіх можливих служб, то центри розвитку поза цим законодавством, тобто вони просто працюють без ліцензії.
Така ситуація підвищує ризики для дітей?
Я говорю про це так: все добре до перших проблем. Поки ніяких епізодів з подібними центрами в Україні, на щастя, не було. Але мені ж здається, що з точки зору держави нелогічно чекати до того моменту, коли щось станеться. Якщо такі установи з’являються, то їхню діяльність потрібно регламентувати.
Зрозуміло, що зараз є попит на будь-які формати, адже черга в дитячі садки — одвічний головний біль молодих батьків, особливо у великих містах. Коріння проблеми — десь у демографічній ямі 90-х, коли через низьку народжуваність і недостатню наповнюваність багато дошкільних установ закривалися, а будівлі перепрофілювалися. Уже в нульові ситуація почала змінюватися, а після початку воєнного конфлікту і зростання числа внутрішніх переселенців Київ та інші великі міста зіткнулися з серйозною нестачею місць у дитсадках. Держава почала її вирішувати, але на це потрібен час і значні ресурси. І, як і належить у бізнесі, попит породжує пропозицію. Питання в тому, на які компроміси згодні батьки, віддаючи своїх дітей у дитячі центри.
Продовження статті за посиланням
